Юрій ГОНЧАРУК: «На шляху до професійного, фахового та чесного судочинства»
Згідно із Указом Президента України від 20 травня 2015 р., яким ухвалено «Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 роки»,в Україні триває реформа судової гілки влади. Які заходи передбачаються даним нормативним актом, які зміни та нововведення очікуються у місцевих судах, яким українське суспільство прагне бачити вітчизняну Феміду у найближчому майбутньому? Про це редакція «КДБ» попросила розповісти начальника Територіального управління ДСА України у Чернівецькій області, заслуженого юриста України Юрія Гончарука.
- Які ж основні завдання та етапи запропоновані Президентом Стратегії реформування судочинства?
- Це, перш за все, окреслення кола проблем та визначення їх причин, які необхідно усунути шляхом реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів, визначення орієнтирів для розроблення плану дій реалізації Стратегії, а також очікуваних результатів реформи системи судоустрою, підвищення довіри суспільства до судів.
У Стратегії визначені етапи реформування судової системи. Це - забезпечення незалежності та неупередженості суддів, підвищення ефективності суддівського врядування, системи кар'єрного просування та професійного рівня суддів, прозорості діяльності суддів та рівня їх відповідальності, роботи судових та правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією тощо.
Згідно із даним Указом Президента, реформування системи судоустрою проводитиметься у два етапи: перший – невідкладне оновлення законодавства, спрямованого на відновлення довіри до судової влади, другий етап – системні зміни у законодавстві, у тому числі прийняття змін до Конституції України.
У свій час Європейський суд з прав людини в одному із своїх рішень зазначав, що в Україні існує суттєвий дисбаланс в організації розподілу влад, тож країна повинна привести свою Конституцію у відповідність із взятими на себе зобов’язаннями, визначатися із конституційними основами судової системи. Напевно, доцільно було б переглянути положення, що закріплені у розділі «Правосуддя» Конституції України.
До речі, визначення такого поняття, як «органи судової влади» в Україні немає. У ст. 6 Конституції написано: «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову». Далі в Основному Законі визначаються вищі органи законодавчої (Верховна Рада) і виконавчої влади (Кабмін), а ось про судову владу більше не згадується. Навіть розділ про суди називається «Правосуддя», а не «Судова влада».
Кілька слів щодо висновків міжнародних експертів стосовно положень, що закріплені у Стратегії реформування діяльності судової системи. З цього приводу хочу відзначити, що експерти Венеціанської комісії підтримали
варіант змін до Конституції, котрий передбачає існування системи спеціалізованих судів із зазначенням, що вищі спеціалізовані суди можуть функціонувати згідно із законом. Також Венеціанська комісія схвалила конституційне закріплення адміністративних судів як важливого елементу контролю за здійсненням органами держаної влади своїх повноважень.
Зокрема, було відзначено, як позитив, наступні позиції:
* усунення Верховної Ради з процесу призначення суддів;
* запровадження конкурсних процедур при призначенні суддів на посади;
* скасування «порушення присяги», як підстави для звільнення суддів.
Водночас Венеціанська комісія рекомендувала залишити за Президентом функцію призначення суддів, зазначивши, що вона має церемоніальний характер, а в питаннях звільнення суддів – обмежитись рішенням органу Вищої ради правосуддя, який планується сформувати із числа суддів, які обрані суддями, та інших експертів.
- Які нововведення передбачаються щодо підвищення професійного рівня суддів?
- Зараз проводиться ефективна співпраця з Національною школою суддів України. Заплановано впровадження курсів та інтерактивних методик навчання, орієнтованих на розвиток практичних навичок кандидатів на посаду судді, проведення науково-практичних та навчальних семінарів, конференцій, тренінгів, учбових судових процесів, дистанційного навчання, відеоконференцій тощо, збільшення тривалості стажування під час спеціальної підготовки, використання методик психологічної підготовки та вдосконалення механізмів залучення практикуючих суддів до викладання.
Важливим є укладення угод про співпрацю та створення мереж між Національною школою суддів та відповідними органами початкової підготовки суддів в інших країнах.
- У громадян чимало нарікань на неефективність виконання судових рішень…
- Віддавна їх виконання, у відповідності до чинного законодавства, покладено на органи виконання рішень. Стратегія реформування судочинства теж передбачає у цьому плані зміни. Зокрема, в Україні буде розвиватись інститут приватних виконавців. Підготовлено ряд законопроектів для провадження ефективної європейської моделі примусового виконання судових рішень. При цьому забезпечуватиметься рівноцінна конкуренція між державними та приватними виконавцями судових рішень, а також дотримання балансу повноважень приватних і державних виконавців. Розробляються механізми визначення винагороди виконавцям з метою стимулювання зростання рівня реального виконання судових рішень. Також передбачено скоротити строки виконання судових рішень, спростити процес прийняття виконавчих документів до виконання та створити відкритий реєстр боржників.
- Наскільки нам відомо, Стратегія реформування судочинства передбачає і суттєве покращення технічного забезпечення судових установ…
- І це нас радує. Зокрема, заплановано до 1 вересня поточного року надати доступ суддям до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це безумовно, на мій погляд, спростить роботу судді у частинні отримання інформації про нерухоме майно сторони по справі, які до цього часу були у володінні лише певних спеціально уповноважених суб’єктів влади. Порядок доступу до такого Реєстру, визначає умови та підстави безпосереднього використання відомостей із Реєстру прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Більше того, впровадження інформаційної системи «електронний суд» та активне її використання судами та учасниками судових процесів, надав змогу перейти до створення можливостей введення «електронного правосуддя». Дане питання активно обговорювалось на нещодавньому засіданні Ради суддів України, що відбувалось у м. Одесі. За результатами обговорення ухвалено рішення №74 від 22 липня 2015 року щодо поетапного запровадження інструментів «електронного правосуддя», визначивши три модельні суди, де таке провадження буде здійснюватись. Зокрема, це Київський районний суд м. Одеси, Овідіопольський районний суд Одеської області та апеляційний суд Одеської області.
Окрім того, буде збільшено кількість способів альтернативного врегулювання спорів, зокрема, шляхом практичного впровадження інституту медіації та посередництва, розширення переліку категорій справ, які можуть вирішуватися третейськими судами або розглядатися судами у спрощеному провадженні.
- Програма реформування, звичайно ж, грандіозна. Але ж відомо, що для впровадження у життя кожної реформи потрібні кошти. Тож яким чином буде забезпечуватись фінансове забезпечення реалізації даної Стратегії?
- Указ Президента України від 20 травня 2015 року зазначає, що джерелами фінансування реалізації Стратегії стануть Державний бюджет України, проекти та програми міжнародної технічної та фінансової допомоги, а також інші джерела, що передбачені законодавством нашої держави.
- І останнє питання, Юрію Георгійовичу: «Якими показниками буде оцінюватись реалізація реформ, означених даною Стратегією ?»
- Досягнення ключових показників реалізованих реформ та програм включатимуть оцінку суспільної довіри до судової влади в цілому. Тож будемо сподіватися, що вже найближчим часом вітчизняне судочинство змінить своє обличчя, працюватиме у правовому полі, надійно та ефективно захищатиме права, свободи й інтереси громадян, стане незалежним, дієвим та професійним.
Записав Мирослав Шевчук
_03_03.png)
